З вічним танцем у житті
Ольга Василівна Борисова – прима-балерина харківської «Нової опери», якій довелося довгі роки прожити в Борзні, поділяючи всі печалі провінційного побуту.
Дочка ашхабадського машиніста народилася 1897 року. Тринадцятирічною дівчинкою вперше пізнала чари танцю у цирку В.Дурова, який гастролював у місті. А потрапила туди зовсім випадково: під час вистави зламався маленький паровозик, полагодити який узявся батько дівчини. Вдячний В.Дуров подарував сім’ї абонемент у цирк.
Коли родина переїхала до Харкова, Ольга потрапила до оперного театру, який залишив у її душі незабутні враження. З того часу дівчина жила лише танцями. Юний талант помітила прима-балерина Петербурзької опери Ольга Преображенська й зарахувала до своєї балетної студії. Скільки емоцій, витонченості було в цій темноокій, тоненькій дівчинці! В ній поєднувалися здібність і дисциплінованість, чесність і хороші зовнішні дані. Не дивно, що дуже швидко Борисова стала прима-балери ною Харківського театру, з яким гастролювала в Одесі, Баку, Новосибірську, а в роки громадянської війни виступала перед бійцями Південного фронту.
У Борзнянському народному історико-краєзнавчому музеї зберігається чимала кількість фотографій Ольги Василівни, афіші її виступів. Один із документів свідчить, що 1919 року «госпожа Борисова» танцювала з партнером циганський танець. Ці роки для балерини та її «буржуазного» мистецтва були не дуже сприятливими. Останній балетний виступ Борисової відбувся 1924 року в Київському держбалеті.
Далі у житті жінки був важкий період. За станом здоров’я їй довелося залишити театр. Куди йти, чим займатися? Гірко було розлучатися зі сценою, звикати з думкою, що доведеться відкласти пуанти. Зовсім розпрощатися з мистецтвом так і не змогла, взялася керувати художньою самодіяльністю підрозділів НКВС у Харкові.
Напередодні війни Ольга Василівна переїхала до Борзни. Вона проживала по вулиці Пролетарській (нині – вулиця Ганни Барвінок, магазин «Магеллан»). З лютого 1943 року працювала санітаркою в лікарні, про що свідчить її трудова книжка.
Більшу частину свого борзнянського життя Ольга Василівна навчала дітлахів хореографії. І сьогодні можна знайти колишніх учнів балерини, які відвідували гурток у школі-інтернаті й тодішньому Будинку піонерів. «Ольга Василівна була дуже інтелігентна, скромна жінка, до своїх вихованців ставилася з великою любов’ю і натхненням, з кожним працювала окремо, вона не уявляла у житті іншої професії». Колеги, педагоги лише дивувалися, звідки у неї бралися сили, терпіння, щоб стільки часу віддавати роботі з дітьми. А Борисова спокійно відповідала: «Немає нічого прекраснішого і благороднішого, ніж поєднання – діти і мистецтво».
1968 року Ольга Борисова пішла на пенсію.
Але немало її вихованців обрали дорогу своєї наставниці. Як склалася їх доля – достеменно невідомо, але одне напевне: нашому місту поталанило хоч на деякий час мати таку талановиту балерину.
Джерело: tinyurl.com/munsanpa
“Місцеві медіа”