У музеї-садибі Олександра Саєнка можна дізнатись багато нового та цікавого про давні українські традиції
У музеї-садибі Олександра Саєнка можна дізнатись багато нового та цікавого про давні українські традиції.
Там є ці старовинні речі побуту, які ви бачите на фото.
«Якби мені рубель та качалку, якби мені жінку Наталку, я б її цілував-милував, та й до печі куховарочку найняв…» – співається в українській народній пісні. Що ж це за рубель і качалка? Для чого вони були?
Та це не що інше, як далекі «родичі»… сучасної праски. Процес розгладжування білизни у наших предків віднімав багато часу та сил. А щоб одяг виглядав охайним та вигладженим, господині використовували рубель та качалку – тодішні інструменти для прасування.
Рубель – деревꞌяна дошка прямокутної форми з ручкою, на одному боці якої нарізалися поперечні округлені рубці. Інший бік був гладким або з різьбленням. Іноді ручку рубеля робили порожнистою й закладали всередину горошинки або інші дрібні предмети, щоб вони гриміли під час розгладжування.
На качалку, якою зазвичай розкачували тісто для галушок чи вареників, складали вузькою смугою білизну, щільно намотували, щоб була без складок. Потім, за допомогою рубеля, качали по твердій основі – лавці чи підлозі доти, поки білизна була вигладжена й аж блищала. Тоді її знімали з качалки й клали до скрині.
Цікаво, що рубель також використовували як музичний інструмент, а з качалкою жінки зустрічали своїх чоловіків, які поверталися додому напідпитку.
Джерело: Художньо-меморіальний музей Олександра Саєнка / Oleksandr Saienko Museum tinyurl.com/3yvatj42
“Місцеві медіа”